Тінь Сонця
Album • 2016
Поряд біда та на вікно Ти почепив вуаль Що за вікном, хай йому грець То не твоя печаль Вже ж нормально, все окей - Кльовий настрій на replay! В тебе шузи люкс Новий топовий іPhone Ромко живий! Кажуть бої, кажуть війна Зрештою, а то й що? Цеж не отут, де ти живеш Зрештою поки що І без того є проблем Купа траблів та дилем - В неї зник зв'язок В нього глючить Інтернет А Ромко живий! Де ж ти, мій брате В цюю пекельну ніч Коли зі смертю я Стрінувся віч-на-віч? Де ж ти, мій брате? Мамі перекажи - Все у порядку Ромко живий!
Submitted by The Void — Apr 26, 2025
За свободу свою вставай до бою! За свою неземну вставай до бою! Всі молитви тобі - вставай до бою! Брами неба озвуться Громом і вогнем! Громом і вогнем розбудим, поведем До сонця вознесем буремний край! За вітри з полонин вставай до бою! За лісів дивоцвіт вставай до бою! За світання морів вставай до бою! За зірки над Дніпром вставай Громом і вогнем! Громом і вогнем розбудим, поведем До сонця вознесем буремний край! За свободу свою вставай до бою! За свободу свою вставай до бою! За свободу свою вставай до бою! Сяють брами святих небес Громом і вогнем! Громом і вогнем розбудим, поведем До сонця вознесем буремний край! Громом і вогнем розбудим, поведем До сонця вознесем буремний край! Громом і вогнем!
Submitted by Dahmers Fridge — Apr 26, 2025
Посади мене на коня Густогривого Та й пусти мене Коли з ворогом вестиму бій На покутті свічок не запалюй Кожен сум твій – пронизливий біль Гірше ворога тіло долає Коли з ворогом вестиму бій На покутті свічок не запалюй Кожен сум твій – пронизливий біль Гірше ворога Посади мене на коня Проводжай і чекай на повернення На відблисках мого меча Там ім'я твоє сонцем світиться На відблисках мого меча Там ім'я твоє Посади мене на коня Густогривого Та й пусти мене А якщо прилетить до вікна Чорним вороном пісня лихая Повернуся до тебе ім'ям І мечем своїм Правді вірним А якщо прилетить до вікна Чорним вороном пісня лихая На відблисках мого меча Там ім'я твоє
Submitted by Warbringer — Apr 26, 2025
No lyrics have been submitted for this track yet.
Вітер з гаєм розмовляє Шепче з осокою Пливе човен по Дунаю Один за водою Пливе човен води повен Ніхто не спиняє Кому спинить - рибалоньки На світі немає Поплив човен в синє море А воно заграло. Погралися гори-хвилі І скіпок не стало Гей-на-гей-на-гей-на-гей. Гей-на-гей-на-гей-на-гей. Недовгий шлях - як човнові До синього моря Сиротині на чужину А там - і до горя Пограються добрі люди Як холодні хвилі Потім собі подивляться Як сирота гине, гине, гине.
Submitted by Celtic Frost — Apr 26, 2025
Часом і не знаєш для чого Часом не згадаєш навіщо Знов блукає твоя дорога, Ваблячи все вище і вище Ллється як вода не вертає Стрімголов летять її коні Першим снігом скроні вкриває Сиплеться піском крізь долоні... Пронесеться сокола криком Промайне в старечій хустині Пригорнеться сонячним ликом Проспіва рожденням дитини Ти був близько, але не поряд Ти був вчасно, але не довго Душу не пізнав лише погляд Не помітив себе самого... Ти приходь до нас розіп'ятий Сумом первородним сповитий Будемо у танці кружляти Будем на зірках ворожити Завтра нас тут може й не бути Завтра можуть мрії затліти Від самопожертви й покути Вже не стане сили злетіти! Часом і не знаєш для чого Часом не згадаєш навіщо Знов блукає твоя дорога, Ваблячи все вище і вище Вийду я під зоряне небо Прихилюсь долів до порога Привела давнішня потреба Усміхнутись тихо до Бога...
Submitted by Grave666 — Apr 26, 2025
Осокори мої, сивоокі діди, Як давно не бував я у вашій господі.. Прийміть моє тіло, візьміть мої сни, Захистіть від лихого, сховайте на споді У Луках Сварожих, у думах ясних, Що сльозами наповнюють новую радість, Зростіть в моїм серці велику любов, У зарослих озерах втопіте ненависть.. У кронах неозорих віднайду спокій, У водах осяйних, в ярах глибоких.. Осокори мої, осокори мої, Де згубив вас, чи йду я невірною стежкою, Де ви? Не бачу, немов облягли злії чари, Наповнює душу пусте.. Надто пізно, онуче, до нас ти прийшов, Зосталися лиш назви та пні при дорозі, Нема осокорів! Діди відцвіли, Стерпли сльози калини на лютім морозі.. Не час тобі вмирати! Ще мусиш жити! А би зійшла весна, підвелись квіти!
Submitted by MetalElf — Apr 26, 2025
Я люблю Київ, я люблю Львів, Я люблю Одесу, але бракує слів, Аби сказати тобі, друже, як до болю люблю Казкову Слобожанщину - рідну, мою! Де скелі над Дінцем і гори крейдяні, Де квіти із-під криги будять луки росяні! Тут наше сходить Сонце, поглянь навкруги — Багрянцем зайнялись чарівні береги Тут я колись давно родився і мене сповили У полі неозорім ніжні коси ковили, І спершу я навчився сідлати коня Та добрій нашій пісні, ту, що чути іздаля! Ворскла - наша Мати, Батько - синій Дон, Одвіку вартуємо східний рубікон, І скільки б душу нам не рвали - не зіпсується кров, Ми боронити свої стріхи будемо знов, Де квітнуть воронці на сонячних вітрах, Де гори крейдяні, козацька пісня на устах!
Submitted by NecroGod — Apr 26, 2025
Вишневий садок поріс бур'яном, Як серце козацьке в степу полином, Розбиті дороги пробите село, Ще й нас запрягають в чергове ярмо. Чорт забирай, чорт забирай! Чорт забирай, бережи нас Боже! Ганебная правда – як гори сміття, Від Сяну до Дону – красиве життя. Мій Київ втрачає шляхетність віків! Що далі – Одеса? На черзі є Львів... Чорт забирай, чорт забирай! Чорт забирай, бережи нас Боже! Приспів: Рушник вишиваний, на покутті ікона. Я в бабиній хаті, я знову вдома. І байдуже те, що тобі скажуть чужі, Бо є найважливішим те, що скажеш ти. Рушник вишиваний, теплий хліб на столі. Немає в світі рідніше землі. Поки мої сади не стомились цвісти – Мені є що сказать, є що відповісти. А чорнії діри нас ваблять і ждуть. Проллють нашу кров, потім нам продадуть. Годують примарами тисячі літ, Стравили зсередини славний мій рід! Ми голі і босі, тому недарма Відкритеє небо є наша душа. Та душу роздерли на Захід, на Схід, Чужинці вже пишуть за нас "Заповіт". Чорт забирай, чорт забирай! Чорт забирай, бережи нас Боже! Приспів.
Submitted by SerpentEve — Apr 26, 2025
Зродились ми великої години З пожеж війни, із полум'я вогнів Плекав нас біль по втраті України Кормив нас гнів і злість на ворогів Плекав нас біль по втраті України Кормив нас гнів і злість на ворогів І ось ми йдем у бою життєвому – Тверді, міцні, незламні, мов граніт Бо плач не дав свободи ще нікому А хто борець, той здобуває світ Бо плач не дав свободи ще нікому А хто борець, той здобуває світ Не хочемо ні слави, ні заплати Заплата нам - то радість боротьби! Солодше нам у бою умирати Ніж жити в путах, мов німі раби Солодше нам у бою умирати Ніж жити в путах, мов німі раби Доволі нам руїни і незгоди Не сміє брат на брата йти у бій! Під синьо-жовтим прапором свободи З'єднаєм весь великий нарід свій Під синьо-жовтим прапором свободи З'єднаєм весь великий нарід свій Велику правду – для усіх єдину Наш гордий клич народові несе! Вітчизні ти будь вірний до загину Нам Україна вище понад усе! Вітчизні ти будь вірний до загину Нам Україна вище понад усе! Веде нас в бій борців упавших слава Для нас закон найвищий – то наказ: "Соборна Українська держава – Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ" "Соборна Українська держава – Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ" "Соборна Українська держава – Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ"
Submitted by Finntroll — Apr 26, 2025
← Go back to Тінь Сонця