… а смерть ввійшла у тебе вже давно
Попереду, нарештi, порожнеча I довгождана. Вiчнiсть пiзнаю Даровану годиною лихою А бiлий свiт — без кольору i звуку Нi форми, нi ваги, анi смаку — Розлився безберегою водою Цей бенкет смертi в образi життя Щасливого вiдстрашує i врочить: Устромиш ногу в воду — i помреш
Submitted by SerpentEve — Jun 16, 2026
Цей біль — як алкоголь агоній Як вимерзлий до хрусту жаль Передруковуйте прокльони І переписуйте печаль Давно забуто, що є — жити I що є — світ, і що є — ти У власне тіло увійти Дано лише несамовитим А ти ще довго сатаній Ще довго сатаній, допоки Помреш, відчувши власні кроки На сивій голові своїй
Submitted by SerpentEve — Jun 16, 2026