Братство сумління
Хто мисливець, а хто пожива? Хто кат, а хто офіра? Хто відступник, а хто пророк? Хто ти - вівця чи вовк? Де драгва, а де міст? Де огида, а де злість? Де правдя, а де туман? Де ти - по який бік брами? Хто ти - обери свій шлях Вбий у спокій останній цвях Рух, активність, не паси задніх Не будь у стаді, але не будь зайвим Хто камінь, а хто вода Хто зброя, а хто рука? Хто світанок, а хто тьма? Хто ти - вогонь чи зола? Де медяник, а де батіг Де покута, а де гріх Де воля, а де капкан? Де ти - по який бік брами?
Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026
Часом одна споконвічна миттевість Порухом волі скасовує жаль Шрами на тілі стинають дієвість Знов у серця кинув клич Nахтігаль Ти повернувся мій відданий брате Черех роки зловорожих проклять Мужньо форсуючи тюрми і грати Твій солоспів збурив зливу завзять Знов Ти - поперед сталевих рядів Линеш у спазми запеклого змагу Стрімко летиш у сяйві фронтів Співом дзвінким нам пророчиш звитяги Шеренги іскряться у відблисках зброї Вогні мерехтять у стократних тривогах Мій обрій боронять від сили лихої Штандарти з тризубом в рунічних оздобах Хай ширяться черги стрімких скорострілів Неначе карбований спів Солов'я Червоні химери конають безсилі Вогнем їх омила визвольна війна Ти кожному серцю дав жмуток калини І помсту навіяну вітром спонук Тепер солоспів Твій повік не загине Не сповниться млявістью воїнський дух
Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026
Не бійся жити, годі існувати! Не бійся битись, ти боєць від роду Не бійся вчитись, мусиш більше знати Не бійся річки, хоч не знаєш броду Не бійся - що за смерть страшніше! Нічого не лякайся, ні долю, ні біди За смерть лиш рабство може бути гірше Навстоячки, герой, із гордістю умри! Бий першим - не чекай віддачі Бий сильно, щоб уже не встав Бий тихо, щоб ніхто не бачив Бий чітко, щоб ніхто не здав Не бійся болю, він лише в уяві Не бійся плисти проти течії Не бійся йти своїм шляхом до слави Не бійся смерті на Своїй Землі Не бійся - страх завжди даремно Не бійся весь віддатись боротьбі Бо ми усі коли-небудь умремо Нажаль лише живемо не усі Забудь про страх, коли до нас вступаєш Забудь про жалість, сум і біль образ Забудь про слабкість, коли так вважаєш Що став віднині ти одним із нас Тепер не маєш права на помилку Тепер не маєш права на сльозу Тепер ти маєш тилову підтримку Тепер велику маєш ти сім'ю Запам'ятай
Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026
Сокіл, ти летиш крізь недосяжний обрій Зустрічаєш світанок, не злякавшись вогня Ти скажи мені, Сокіл, що то є за світанок Світанок Відродження чи останнього дня? Ти летиш над моєю Великою Країною Синьоока Волинь дасть спочінок тобі І Карпатські гори, що тримають небо Тінь від твоїх крил доторкнеться до них. Ти лети у Полтаву, де мої комради Опустись на землю, випий з Ворскли води І лети у Харків, хай піднімуть келих Покружляй над ними - то є мої Брати! Ти лети до моря над козацьким шляхом Де реве та стогне Славутич пісні І вертайся в Київ, де залишив душу На Святі схили, де бьється серце Русі Одягнись у крицю і лети до Сонця Захисти від облуди Nаш небосхил Слов'янський Сокіл - то єдиний вихід То є те, що може мою Расу спасти! І наші надії додадуть тобі сили І салют наших рук вкаже шлях тобі Стане схожа на тебе моя Батьківщина І від Сяну до Сяну ми запалим вогні І від Сяну до Сяну буде Біле насіння Білі сходи давати і так буде завжди!
Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026
Гуде вітер в руїнах осель Коптить небо пожеж полум'я І серце не може вже слухати як Стогне омита сльозами земля "Де ти, Правда, де схована ти?" Мати питає у сина І дивиться в очі, і руки до неба Тягне, а там мов могила... Рідна земля - нестаріюча біль У самому серці Європи Не віддамо ми звірям цієї землі Тут наша земля, тут слов'янські народи! Перунів Вогонь хай запалить наші серця Перунів Вогонь, Перунів Вогонь Не чутно птахів з-за сліз матерей Перунів Вогонь, Перунів Вогонь Овіяна славою Батьків Рідна земля Від чужинських катів страждає вона Станьте, як леви, один за одного, і тримайтеся князів своїх, і Перун буде коло Вас і перемогу дасть вам! Слава Богам нашим до кінець кінця землі чужой і до благ усіляких Русі - батьківської землі нашої! І так буде, бо ті слова маємо від Богів! "Де та Слава наших дідів?" Син питає в батька "Чи ми зможемо стати у бій як один? Чи візьме зброю Правди рука?"
Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026
Вони надали нам життя Свою любов, здоров'я, сили Не для того, щоб в небуття Ми водночас його пустили Скільки ночей ви не доспали Скільки днів ви сльози ковтали В коси собі сивину заплітали І вічно кохали, і вічно чекали Вони віддали нам себе Свою красу, бажання, долю І ми повинні стерегти Їх ніжний сон, життя і волю Скільки ночей ви не доспали Скільки днів ви сльози ковтали В коси собі сивину заплітали І вічно кохали, і вічно чекали Вони дарують нам дітей Нове життя, твоє насіння І наш обов'язок святий Оберегти цей лад родинний Скільки ночей ви не доспали Скільки днів ви сльози ковтали В коси собі сивину заплітали І вічно кохали, і вічно чекали Краса Білої Арійської Жінки Не Повинна Зникнута З Лиця Землі
Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026
Наче ліс ми ростемо на нашій землі І до сонця, міцніючи, тягнемо гілки Молоді паростки і сторічні дуби Наче ліс ми ростемо на нашій землі Наче вістря наших гір гряди Ми тримаємо цю землю корінням батьків І ми будемо тримати хоч гори круті Бо ростемо тут сотні і сотні років І учора, й сьогодні, і завтра І батьки, і ми, і нащадки Білий, Білий Черемош Побіжить ще порогами ворожа кров Білий, Білий Черемош Зашумить водограями ворожа кров Але в нашому лісі були чорні часи Нас дібровами нищили наші вороги Молоді паростки і сторичні дуби Вирізали під корінь чужинськи кати Знову меншає ліс, знову пісні ворон І гаркаві червиці бенкетують кругом Чи врятуємо ліс чи щурам віддамо? Щоб надіти на шию хазарське ярмо. І учора, й сьогодні, і завтра Ця земля буде наша назавжди Наче наше життя твоя вода прудка Білий, Білий Черемош Наче твої пороги перепони буття Білий, Білий Черемош Наче крига зимою наша вдача крихка Білий, Білий Черемош Але ми захистимо твої берега Білий, Білий Черемош
Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026
На геральдичному щиті Звитяжця Короля Данила Був начерк Лева у вогні Як символ влади, честі й сили Золотий лев поміж корон Завмер на тлі блакиті Й підняв над лезом перепон Вогнями лапи оповиті Звитяжний дух Галичини Лев спорядив харизму в зброю На гриві вогнищ віщуни Нам пророкують шлях Героїв Лев в шатах полум'я здіймав Циклони помст за біль народу Прийдешні орди він карав В поривах люті і свободи Тремтять хазарські людолови В тіні гешефтових богів Проти принижень і покори Лев розпалив народний гнів І на розбурханих фронтах У другу світову Лев ринув у запеклий смаг На лінію - передову Лиш хижий скрегіт скорострілів Серця римує - в унісон Завзяття наступу посилив Лев на чолі струнких колон У спазмах шквального вогню З'являвся полиск трьох корон Лев вів дивізію свою В якій бійцям лег на шеврон
Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026
Ти летів з місією миру Через море людських надій, Ти летів з місією миру До зрадників з обличчям янголів. Провидіння дало нам людину Яка мала вказати шлях Але сонце згасло в ту мить Коли Боги відвернулись від нас! Вони кажуть - це самогубство Але ми знаємо - ви вбили його! Щоб сховати правду від людства Зберегти чорну владу свою. То рана, що є і зараз І ніщо не вгамує біль Текла кров на вражі руки Фарбуючи в свій колір наші мрії! 17 серпня В такт б'ються наші серця! 17 серпня Твоя Доля - то доля борця! 17 серпня День пам'яті! 17 серпня Ми салютуємо тобі Рудольф Гесс... Але правда ніколи не згине Наш герой - Рудольф Гесс! Старовинна в'язниця Шпандау Стала вічною Тобі труною. Син богів, нащадок Одина В'язень миру ти в наших серцях! Поруч з нами, завжди поруч з нами, Рудольф Гесс - допомога і сила в боях! Правиця спокутника Ти пройшов свій шлях до кінця. Відчинись Брама Вальгали Щоб прийняти дух борця! Навіть мертвий для них загроза Навіть мертвий Ти у бою Полетів порох над морем Даруючи кожному частку Твою!
Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026
На високій полонині Срібна бартка кров'ю плаче Князь Верховини Серце Лева - жорстока вдача В дармовисах сухозолоть Через плечі порошниці Чи то буря в Чорногорі Чи то грає в скелях криця Довбуш На топори Несіть мене у Сині гори Довбуш На топори Срібна куля, чорні дзвони Довбуш Владика гір Перед ким корилися горді Довбуш Орла син Карпати плачуть, Карпати стогнуть Закувала зозулиця Де Черемош камінь оре Місто Косів як горіло Як дрижали Чорні гори Чи не пила довго крові Опришківська вірна бартка Тут є наша власть і воля Воїн вмре - не згине згадка На високій полонині Западали стежки снігом Лиш за гору зайшло сонце Бігом, хлопці, бігом, бігом Новий день - то нова помста Ти купайся в вражій крові Брате - кріс та сестро бартка Рідна мати - Чорногора
Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026
Братство сумління Кандали, тортури та криця грат Братство сумління Сльози батьків та лай собак Братство сумління Голос тих, чий нескорений дух Братство сумління Освітить нашу нестримну ходу Ми пам'ятаємо кожного! Закутого воїна Вкраїни-Русі Ми пам'ятаємо кожного! Хто встав на шлях святої борні Ми пам'ятаємо кожного! Від полярного кола до карпатських гір Ми пам'ятаємо кожного! Удар твого серця б'є звоном душі Солідарність Братство сумління Чисті очі, незборимий вогонь Братство сумління Від серця до сонця відкрита долонь Братство сумління Де честь завжди понад усе Братство сумління Приклад Ваш до бою веде Ми пам'ятаємо кожного! Хто поклав життя на вівтар боротьби Ми пам'ятаємо кожного! В кого вкрали молодость запродані пси Ми пам'ятаємо кожного! Від полярного кола до карпатських гір Ми пам'ятаємо кожного! Удар твого серця б'є звоном душі
Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026