Mara Comes and Darkness Shall Reign
(<em>Instrumental</em>)
Submitted by MetalElf — Jun 22, 2026
Нехай буде Темрява! Впадуть фальшиві святі! Півмісяці їхні! Та хрести! Нехай буде Морок! Зникнуть нікчемні боги! Зірки їхні! Та хрести! Дві тисячі років сліпоти Богами були, тепер раби, Двадцять століть блукань, Де ви? Прокиньтеся! Прабатьки! Нехай буде Темрява! Впадуть фальшиві святі! Півмісяці їхні! Та хрести! Нехай буде Морок! Зникнуть нікчемні боги! Зірки їхні! Та хрести! Хей Перуне! Батько! Почуй мене та повставай! Пантеон богів прадавніх в останню битву підіймай! Сини Стрибогові! На крилах вітру до бою вирушаймо! Сварог надасть нам сил! Вперед! Негайно! Один! Батько богів! Посилай своїх воронів! Нехай побачать, нехай відчують! Сморід церквів! Зевсе! Батько Грози! Батько блискавок та грому! Знищуй все! Пали! Випалюй! В світі усьому! Нехай буде Темрява! Впадуть фальшиві святі! Півмісяці їхні! Та хрести! Нехай буде Морок! Зникнуть нікчемні боги! Зірки їхні! Та хрести! Знищуй назавжди! Півмісяці їхні! Зірки та хрести!
Submitted by MetalElf — Jun 22, 2026
Голі гілки немов чорні руни, Дерева шепочуть закляття слова Хмари у небі зароджують бурю На тверді вмирає пожовхле листя. Гуркіт грому та блискавок сяйво Вітер співає між сосен пісні Подихом стужі рветься на волю З густої, мов морок, тіні! Брудний рваний саван хмар грозових Огортає сонце своєю пеленою, Намагаючись вбити в утробі зорю, Сивим туманом таємниці нічної. Що криється в ньому? Які знання сакральні? Що може він розповісти? Коли настане час? Енергії космосу, блукаючих поміж світами, Народжуючих самих себе... та кожного з нас... Наділи мене нею! Навчи мене! Відкрий мої очі! Бо я так довго спав... Надай мені знання та таємниці ночі! Я пройду цей шлях крізь смерть та попіл, Я вбиваю свій страх, ці відчуття знайомі… Я пройду цей шлях крізь смерть та попіл, Я пройшов крізь морок, крізь світло зірок невідомих... Голі гілки немов чорні руни, Дерева шепочуть закляття слова Хмари у небі зароджують бурю На тверді вмирає пожовхле листя.
Submitted by MetalElf — Jun 22, 2026
Я вдихаю тишу ранкового лісу Вона ллється по венах моїх, Мов зграя чорних як смол воронів, Я черпаю її із джерела Що тече з коріння прадавнього древа Почуй мене, відчуй мене, побач мене, пізнай! Впусти мене до себе та й запам'ятай! Ми станемо єдиним відразу так і знай Я вб'ю тебе нехай Я вдихаю тишу ранкового лісу Вона біжить по венах моїх, Я відчуваю її жахливий спів, Вмирає мій розум, не розібрати слів Лише Темрява в мені, я відчуваю її Почуй мене, відчуй мене, побач мене, пізнай! Впусти мене до себе та й запам'ятай! Ми станемо єдиним відразу так і знай Я вб'ю тебе нехай Я саме той хто вб'є тебе Ти ж навіть сам пустив мене Я ж той Морок що чекав Коли прийдеш по мене Всього тебе заполоню Спочатку граюсь, потім вб'ю! Я ж той Морок що чекав, Чекав на тебе! Я вдихаю тишу ранкового лісу Вона ллється по венах моїх, Мов зграя чорих воронів, Морок охопив мене у ньому йду, Шукав я спокій, а знайшов біду... Почуй мене, відчуй мене, побач мене, пізнай! Впусти мене до себе та й запам'ятай! Ми станемо єдиним відразу так і знай Я вб'ю тебе нехай Почуй мене, відчуй мене, побач мене, пізнай! Впусти мене до себе та й запам'ятай! Я буду завжди поспіль так і знай Морок відчувай!
Submitted by MetalElf — Jun 22, 2026
Там, де шлях крізь Час лягає... Лютий звір на волю рветься! Свого доб'ється! Обернеться! Там, де Темрява пісні співає... Серце, як скажене, б'ється! Це звір в мені на волю рветься! Запах сірки чути всюди, Присмак крові на вустах, Розриває біллю груди, Там де я - йде поруч страх! Потемніли мої очі, Вовча шкура на мені, З нею ми тепер єдині! Я Берсерк! Я на війні! Там де Смерть у повітрі грає... Лютий звір на волю рветься! Свого доб'ється! Обернеться! Там де безмежна Ніч триває... Серце як скажене б'ється! Це звір в мені на волю рветься! Червоні краплі у повітрі, Навколо сотні мертвих тіл, Хижача спрага, геть молитви! Смерть ворогів - дарує сил! Потемніли мої очі, Вовча шкура на мені, З нею ми тепер єдині! Я Берсерк! Я на війні! Там, де шлях крізь Час лягає... Лютий звір на волю рветься! Свого доб'ється! Обернеться! Там, де Темрява пісні співає... Серце, як скажене, б'ється! Це звір в мені на волю рветься! Там, де Смерть у повітрі грає... Лютий звір на волю рветься! Свого доб'ється! Обернеться! Там, де безмежна Ніч триває... Серце, як скажене, б'ється! Це звір в мені на волю рветься!
Submitted by MetalElf — Jun 22, 2026
Під чорним вороновим стягом, Розірваним дикими вітрами, Я знаходжу спис перемоги У потоці пісні! Руни з вуст! Одноокого Бога! На виселиці-дереві Я висів дев'ять днів Збожеволений від меду! Польотом орла Я п'ю у свою чергу З джерела Міміра! Знаю, висів я На гілках на вітрі! Пронизаний списом, В жертву собі ж! На дереві тому! Чиє коріння Приховано у надрах невідомих! Ніхто мене не живив, Ніхто не напував, Дивився я на землю, Та й знання набирав. Підняв я руни, Стогнучи підняв І з дерева звалився, Та й зразу все пізнав... Став дозрівати я, Множити знання, Рости, процвітаючи, Та й кожного дня. Слово від слова Слово народилося, Справа від справи Та й справа з'явилася. Під чорним вороновим стягом, Розірваним дикими вітрами, Я знаходжу спис перемоги У потоці пісні! Руни з вуст! Руни знайдеш Та осягнеш знаки, Найсильніші знаки, Найміцніші вони! Хрофт пофарбував їх, А створили боги Та й Один їх вирізав!
Submitted by MetalElf — Jun 22, 2026
(<em>Instrumental</em>)
Submitted by MetalElf — Jun 22, 2026
На землю святу прийшла темрява зі сходу, Смердюча, мерзенна, потворна та брудна! Лише смерть та біль принесла із собою, Смердюча, мерзенна, потворна війна! Орда із сотень тисяч бридких орків, Смердюча, мерзенна, потворна та брудна! Мов зграя щурів від звідусіль полізли Смердюча, мерзенна, потворна війна! Частина з них прийшла з степів холодних та далеких, Смердюча, мерзенна, потворна та брудна! Частина з них спустилася із гір високих, Смердюча, мерзенна, потворна війна! Сльозами скорботи просочена земля Плачем сталі дзвенять ланцюги, Риданням вітру наповнені слова, Кров хвилями страху вкрива все навкруги. Туманом спогадів обгорнуті поля Ковдрою ночі вкриті мерці Вогнем надій палають серця Морок зникає, світло має перемогти. Всесвіт обертається по колу, Природа крутиться кільцем. Полум'я з'їдає темряву, Початок народжений кінцем…
Submitted by MetalElf — Jun 22, 2026