Ecce Homo

[UKR] Вир земного життя Пролетів, промайнув, згинув Час для каяття не настав І душа лине Спливає у потайбіч, У пітьму, де нема часу — Холодну, вічну ніч У якій її спалах згасне Двері відкриті, Вікна розбиті, Годинники стали, Пилом припали Життя скарб безглуздий Стоїть тепер пусткою, Як пам’ятник долі — Нещастю, неволі! Безпорадно вікувати у пітьмі Без вогню провідної зорі [ENG] The vortex of life in this world Has passed, slipped and faded, The time for repentance has not come, And the soul is careering, Bleeding into the afterworld, Into darkness, where there is no time – Into the eternal cold night, That will extinguish its light Doors are open, Widows are broken, Clocks have stopped, Covered with dust The meaningless treasure of life Lies empty and void, As a monument of fate  Misery, duress! Helpless long-sufferance in darkness Without the light of the guiding star

Submitted by Sexy Gargoyle — Apr 26, 2025

[UKR] Пам’ять тугу несе Слабкою луною, тінню блідою Не відстає Кожен спомин серце рве Мов вітер у кроні, прибій на морі Стогне, реве Прийдешнє туманом повите За порогом оселі обрій пустелі Тілами укритої Мрії кров’ю залиті Усе, що палало попелом стало, Закрило од світу Навіки стихнуть, Навік замовкнуть голоси Тих, що тримали Тих, що опліч мали йти Навік спочинуть, Навіки в ямах у землі Ті, що любили Ті, що хотіли вберегти На самоті, На самоті йдемо у світ Де йде війна, Де вічний бій за рештки літ На самоті, На самоті йдемо з життя Колиски болю, Колиски кровопролиття Серце молотом вибий правду страшну: Буття — це жорстока різня Мозку закарбуй у свідомості це: Спасіння нема. Там. Є лиш зараз і тут. [ENG] Memory carries the anguish, As a fading echo, as a pale shadow, It will not tail away Every memory tears the heart, As wind through the leaves, as waves on the sea, They roar and moan Times to come are covered with mist Desert spreads from the doorstep to the horizon Covered with corpses Dreams drowned in blood, All, that was ablaze, turned to ash, Hid from the world Forever will go quiet, Forever will be silenced the voices Of those who held together, Of those who were to walk side by side Forever will rest Forever in the ground Those who loved Those who wanted to protect Alone, Alone we enter the world, Where there is eternal war, Eternal fight for the remaining years Alone, Alone we leave this life, This cradle of pain, This cradle of bloodshed Heart, beat out the grim truth: Being is a gruesome massacre Mind, carve and capture this: There is no redemption. Somewhere there. There is only the here and the now.

Submitted by Finntroll — Apr 26, 2025

Ночами не спав, Про себе не дбав, Дряпався, ліз — Тягнув гною віз Жив зараз і тут, Крився від смут, Світла чекав — У темряві впав Омани життя — ваблять Ховають ницість буття, Смерть прикрашають Плакав, страждав, Співпереживав, Тягар свій проніс Здолу униз Не вірив у Суд: «Віра — хомут!», Зневажав, викривав — Більшим не став Омани життя — ваблять Ховають хижість буття, Смерть прикрашають Розбиті шляхи Кроки кволі За плечима торба біди Розбиті шляхи Марево волі Марно іти Та чи можливо не йти? Птахам не літати? Лісам не рости? Не зіржавіють ґрати І їх не зламати Йди — не йди, та лезо гостри

Submitted by Infernal Flame — Apr 26, 2025

[UKR] Тихим кроком Під невтомним оком Здобувати, Лікувати Кволе тіло Осточортіло Дотягнути б, Обминути Вартового, Страх лихого, Плід зірвати, Богом стати Буття збагнути, Час осягнути, Смерть приборкати Й забути Чи не смерть дає нам розуміння життя? Чи не кінець дає сенс просуватись вперед? Бажання вічного сну Не плутай з вічним життям — Не знаєш що робити навіть з часом, що є Жадання дармових благ Не зображай, як підлість буття — Нікому не винен, проте ніхто не винен тобі Чи не біль змушує пручатись буття? Чи не час гордо сказати «Я є»? Неспроможність здійснити себе Не вбачай у вадах юрби Як піднятися над натовпом, чи помітно твій силует? Нездатність правду знайти Не сприймай як відсутність її — Це та стіна, що неодмінно зустрінеш сліпим [ENG] Treading softly, Being watched intently, To accrue, To heal The weak body Is so sickening, Wishing to achieve, To pass by the guard, Afraid of the evil, To pick the fruit, To become the god, To understand the being, To grasp time, To conquer death, And to forget Isn’t it death that gives us understanding of life? Isn’t it the end that gives us the reason to move ahead? Do not confuse the wish for eternal sleep With eternal life – You don’t even know what to do with the time you have Do not portray the wish for free goods As the malevolence of life – You owe nothing to anybody and neither does anyone to you Isn’t it pain that makes the being object? Isn’t it time to proudly say, “I exist”? The inability to realize oneself Do not fault on mob’s inadequacy If you rise above the crowd, can your posture be seen? Do not perceive your inability to find the truth As the absence of it – This is the wall that you will surely hit blind

Submitted by MetalElf — Apr 26, 2025

[UKR] Вікувати в пітьмі, На землі, В холоді Серед змій і каміння Себе не здійснити, Не пізнати, Плекати Образу отруйну і злість Вікувати в пітьмі На землі В холоді Серед змій і каміння Прокляте створіння Себе не здійснити, Не пізнати, Плекати Образу отруйну і злість — І над тілом ніж завис Чи визволителем є той Хто мститься по в'язниці брату? І справедливість він шукає Чи навпаки — гартує ґрати? [ENG] Living your life in darkness, On earth, In the cold, Amongst snakes and rocks Your potential unrealized, Your essence unbeheld, Cherishing Poisonous resentment and spite Living your life in darkness, On earth, In the cold, Amongst snakes and rocks The damned creature Your potential unrealized, Your essence unbeheld, Cherishing Poisonous resentment and spite And the knife is raised over the body Is he, who takes his vengeance on his cellmate brother, a liberator? Is he looking for justice, Or is he just forging his cage?

Submitted by Lake of Tears — Apr 26, 2025

[UKR] Лезом погорди Собі по горлу Заздрість й образа — Каміння крихке Чимдуж в руці стиснеш Під ноги розсиплеш, Затопчеш, забудеш, Розпорошиш себе І кожна мить тобі кричить Та вуха стиснув ти руками Чекаєш знаку чи сигналу, А вже земля в ногах горить Вщент! Кожен день руйнує вщент Мрію про зручний момент Коли ти готовий йти Куди іти? Іти чому? Винен кому? Розтрощено правди фундамент Поросли уламки байками Сліпий месія загубив свій пергамент І навколо тиняється з нами Згасли основ маяки Полум’я книг охололо У пітьмі ми, наче щури І розставлені пастки навколо [ENG] Blade of arrogance Cuts your throat Envy and resentment Make for brittle stones You grip them tight They crumble in your fist Trampled down, forgotten, You scatter yourself And every moment screams at you, But you have shut your ears deaf, Waiting for a signal or a sign, The ground ablaze under your feet To pieces! Every day smashes to pieces Your dream about the perfect moment When you are ready to set forth But where? And why? Obliged to whom? The foundation of the truth is shattered The ruins are overgrown with fables Blind messiah has lost his parchment And is loitering around with us Foundation beacons have gone out The fire of books has cooled down In this darkness, we are rats And traps are all around

Submitted by BloodShrine — Apr 26, 2025

Сон… Скільки жив ти стільки проспав Не вставав, не падав, не літав Скільки жив ти стільки проспав Хліб… Скільки жив ти хлібом єдиним Не встиг й озирнутись на хвилину Скільки жив ти хлібом єдиним Сумної долі? Страшної долі Паростки! В саду без сонця І без дощу Все ж виросли Проклятий сад! Господарем забутий Геть! Там все живе... На все живе чекає Смерть Життя майне, як хвилина… Кожна смертна година… Пручатись варто Злому жарту? Забудуть всі Твої поневіряння І подвиги твої Чіплятися За сни людей не варто, За їх уламки мрій Торуй свій шлях мечем Плекай борозни І яструбом дивись вперед Попереду Лише шторми і грози, А поза ними смерть Туди не страшно йти Тому хто відчує І усвідомить це — Смерть перед очима, Та гірше за плечима — Там небуття сумирно жде Хрест… Скільки жив ти, стільки тягнув Під ним падав, груз, тонув Скільки жив ти, стільки тягнув Смерть… Скільки жив не помічав смерть Її страшну фатальну круговерть Скільки жив не помічав смерть

Submitted by The Void — Apr 26, 2025

[UKR] Своє збережи Без мети не біжи Озиринись, придивись Розростись вглиб та ввись Кожна ноша важка Кожна яма без дна Оминай, подолай Шлях верстай поза край Хвилини — важелезні гирі Години — міцні ланцюги Безкрайні стіни оточили Ти в'язень всесвіту — тюрми Шлях, там де йдеш Не почнеш — не знайдеш, Не побачиш мети Шлях не «там», шлях — це ти Туман навкруги Тонуть у млі маяки Не вертай, не блукай Сам палай, осявай Хвилини — важелезні гирі Години — міцні ланцюги Безкрайні стіни оточили Та маєш ціль, повинен йти [ENG] Save your essence Do not run aimlessly Look around, peer intently Grow high and grow deep Every burden is heavy Every pit has no floor Pass it by, overcome, Forge your path over the verge Minutes – heavy weights Hours – strong chains Unending walls around You are imprisoned by the world The way is where you walk, If you don’t start, you will not find, You will not see the aim, The way is not a place, the way is you Mist surrounds Beacons are drowned Do not turn back, do not lose track, Shine and light your way yourself Minutes – heavy weights Hours – strong chains Unending walls around You have your aim, you must go

Submitted by Cyberwaste — Apr 26, 2025