Khors
Single • 2024
На краю неба зморений лелека Шукає хоч якийсь шматок життя Трава пожовкла і тільки спека Та горя й жаху відчуття Чорні прогалини у вікнах Зустрінуть погляд порожніх очей І крила стомлені понесуть Кудись подалі від згорілих речей Ще назва є, а міста вже немає Життя старого рештки тримає Згоріли сосни та усохли верби Уздовж померлих річок та садів Чорні свічки у тьмі догорають Тьмяного світла промені впадуть І тільки степ, степ та тиша Тільки кургани та родинні склепи Ще назва є, а міста вже немає Життя старого рештки тримає Згоріли сосни та усохли верби Уздовж померлих річок та садів
Submitted by SerpentEve — Feb 13, 2026
← Go back to Khors