Drudkh
Album • 2012
This track is instrumental.
Мертва чорна вода ще спить під товщею криги, бліде холодне сонце ще не дарує тепло. Вітер, що приносить з собою холодний запах весни, нещадно кидає в небо чорне гілля, таке понуре, ламке пригинає його до потемнілого талого снігу. Ще один оберт вічного колеса, ще одна зграя птахів вертається на північ, ще одного життя подих.
Submitted by VladTheImpaler666 — Nov 09, 2025
Холодні далекі зірки тануть у темній воді лісових озер, сонце, що котиться тропою богів за чорніючі пагорби, вітер, що пестить неслухняну гриву польових трав - все зберігає мовчання, наче відчуває близьку загибель. Туман укутає ліси в передранкові сутінки, підніматиметься над мовчазною водою до верховіття дерев. Роси блищатимуть на лугах в останній раз, зустрічаючи схід сонця. Осінь зодягне холодні хащі в потускніле золото, дощі змиють яскравість фарб...
Submitted by BloodShrine — Nov 09, 2025
Я проводжав зграї птахів, стоячи край лісу. Я прощавався із сонцем і дощ зрошував моє обличчя. Останній лист падав у долоні, і тіні осені тьмяніли у моїх ніг. Вітер знайшов мою душу між сивих курганів, опік її холодним запахом степу. Димом пашіла безбарвна пожухла трава і волосся. Порух вітру вирвав з моєї руки жменю попелу.
Submitted by Immortal — Nov 09, 2025
Зима завжди приходить несподівано, вночі. Приходить, вирвавшись зі свого імлистого лігва там, біля краю вічної темряви. І здається, сама вічність скута кригою, вкрита білим снігом, зіткана з інею.
Submitted by Nargaroth — Nov 09, 2025
← Go back to Drudkh