The Exile

Коли біда вкрала спогади, Коли чужі зорі Байдуже відводять погляд. Коли жодна з доріг Не веде додому, Коли вкрився іржею Ключ. Тебе носить недбало Навіть легкий вітер, Немов торішнє листя, Кидає по вбогих узбіччях. І наче в тобі оживають Душі поетів- вигнанців, Тих, що ночами не можуть заснути Від спогадів й туги.

Submitted by NecroGod — Nov 09, 2025

Чекаємо на осінь. Холодними ранками Блукаємо в серпневих туманах По росах у високій траві. Коли з подихом впаде Перший сухий лист, Вона тихо пройде Вздовж ріки- Боса й сумна, З дикими квітами у волоссі, Оселиться в хащі З палітрою фарб Золотих відтінків.

Submitted by johnmansley — Nov 09, 2025