Returning to Nihil
Looking through the memory book of my life, After some pages I get a frostbite. I was locked inside a crystal cage, And have lost the war I didn't wage. Drowned in an eternal anguish With too much despair to vanquish. Neither dead nor alive On the way through this life. Slowly walking on the path of icy spikes, Judged by the unjust, without anyone to trust, Too exhausted by those endless inner fights, A frozen martyr, thus, shatters his heart into dust. Suddenly this page is getting rimed with frost, Then it fully crumbles and gets blown away. Now my life's first chapter is forever lost, Only my tormented shadow will remain. Зараз починається наступний розділ книги. Спалахнуло полум'я навколо мертвої тіні, І терновий крижаний вінець за мить розтанув. Відродившись, демонічні крила я розправив. Замість мук душевних Вбивча лють палає. Мстити буду ревно, Кожен страх пізнає. Особисту слабкість Компенсую гнівом. Я відчув би радість, Якщо б Земля згоріла. Ти лети по світу, Пісня руйнування, Затьмарюючи світло, Сіючи страждання! Я став, нарешті, коренем всіх зол в гнилому тлінi, Але вогонь моєї душі нестримно ще горить, Пропалюючи крила та обличчя моєї тіні, Спопеляючи сторінки другої глави. Озаряет проблеск света Новой, вдруг, главы начало. Резвым фениксом из пепла Тень моя восстала. И в сожжённом мире Энергия земли Всё же породила Новые ростки. В центре галактики, Материи средь тёмной Тень кристальной матрицы Скрывает сад огромный. Но завяли здесь цветы, Вновь в стазисе душа. И настал конец главы - Страница вся сгнила. Und mit einem Hauch des Windes Fängt der vierte Teil jetzt an, Wo mein Schatten plötzlich wieder Gleich vom Tode auferstand. Eine unbekannte Energie Fährt die Seele völlig durch. Und dann hör' ich eine Melodie, Die mich in die Ferne ruft. Ich bekämpfe jedes Hindernis Wie ein unschlagbarer Sturm. Ausgetrieben ist die Finsternis, Die meinen Geist verstummt. Nach so vielen Kämpfen hab' ich keine Kraft Und das Erreichen aller Ziele nicht geschafft. Schließlich wird die letzte Seite schnell vom Wind zerrissen. So enttäuschend ist das Ende des begeisternden Kapitels. Throw yourself into the void. この本の新しい 章が始まる。 今日はわれの魂 はまた目覚める。 目を閉じた。そして、 闇を見ている。 耳を閉じた。そして、 静寂を聞いている。 道なしでは 虚妄があるない。 今から何か を望みたくない。 純粋空虚の 抱擁を感じている。 われを清めると 仮面を捨てている。 遂にわれの影は ニヒルにもう帰った。 我が命の本は 永遠にもう消えた。
Submitted by BloodShrine — Jul 21, 2026
Разум скован порождением хаоса - Внутренним ядром разрушения. Непостоянство мира страстей Преграждает путь к возвышению. Тот, кто не жив и не мёртв, Вышел за грань бытия, Пребывая повсюду и нигде, Не имея собственного "я". Life is a dream. Time to wake up. No one is free, Burdened with life. Я стану частью Безликого Ничто Без формы, без имён и без желаний. Ведь перерождаясь по карме вновь и вновь, Мы продлеваем порочный круг страданий. И, сыграв на флейте бесконечной пустоты, Я вырываюсь из Сансары бренной пасти. Лишь в объятьях Мокши, утаённой от судьбы, Над мной законы даже хаоса не властны! Я смотрю в глубь бездны забвенья, Стоя на пороге вечности. Я совершаю обряд очищенья И слышу зов бесконечности. В зеркале мнимых сновидений Среди прихотей, вьющихся узлом, Отражается проблеск древней истины, Скрытой под бренным пластом. Это - истина без храма и пророка, Без заповедей, веры и греха. Истина гласит, что меня нет И не существовало никогда! Пустота в моём сознанье, Пустота в моей душе. Она в начале мирозданья И в его конце. Материя и время, Иллюзорные мечты - Бессмысленное бремя Пред ликом пустоты. Покинувшему устье Стремлений и тревог, Не ведавшему чувства, Неведом и порок. И только не рождённый С Брахманом един. А в Сансаре заточённый Судьбою нелюбим. Я стану частью Безликого Ничто, Отрёкшись от души и сознание очистив. Смертные порывы - словно ложное бельмо, А истиной является отсутствие всех истин. И, ступив на путь абсолютной пустоты, Я свою сущность от вселенной отрешил. Стелятся туманом рассеянные сны После возвращения в Нигил! Я возвращаюсь К истоку миров. Я растворяюсь В основе основ. Я пробуждаюсь От обманчивых снов. Я освобождаюсь От себя самого!
Submitted by BloodShrine — Jul 21, 2026
桜、 桜、 弥生の空は 。 見渡す限り 。 霞か雲か ？ 平和を探すの に疲れたか？ 神たちがも 聴かないか？ 永遠の恐れ、 無意味な怒り。 間違いない、それ は酷い祟り。 自由のために覚醒為ろ！ その夢が偽の定め。 全ての信念を断わろ！ われと静寂の歌を歌え！ 我が恐れを倒している！ 我が運命を変えて いる！ 我が反省は消えている！ 名もなき幽霊になっている！ 内なる悪魔 はとうに起きた。 でも戦いは 終わらなかった。 魂の池に 石を投げるな！ 苦しみ単に が錯覚だ！ いざや、 いざや 、 見に行かん。
Submitted by BloodShrine — Jul 21, 2026
Once the seed of faith is planted It is impossible to unroot. A mental program gets implanted To predetermine a certain route. Every thought and every emotion Parasitizes a human's soul Causing a troubling inner commotion, Drawing personality into a black hole. Ripping the mind apart Just not to be a part Of the mastermind's game In every known plane. If system's units can't be united There's no point in community. Countless conflicts get ignited While enhancing the disunity. Got to break the chains of anger To get rid of obsolete bonds. I'll forget what was remembered By negating common norms. Quelling all the yearnings, Removing the disturbance. Rejecting and refusing What's unworthy and confusing. When there's no distraction left, Also no more contradictions, No ideas, no regrets, No more pointless addictions, Then the burden is relieved - Passed to stubborn moralists, Liberals, Nazis, Judaists By an Arch-nihilist. Purging own soul from beliefs Brings an immediate relief, While the unstable feelings Finally lose their meanings. Getting misled becomes impossible at some point, No matter what the others say. While own purity must be preserved, All commitments are to avoid. Staying out of this tempting vanity, Keeping own clear mind away.
Submitted by BloodShrine — Jul 21, 2026
Як не оступитися сьогодні, Коли сумніви вразили дух? Як скоріше вилізти з безодні, Коли тривога сковує рух? Весь життєвий шлях лежить в тумані, То погляд застелили думки-паразити. Так що обережно я ступаю, Щоб осквернення душі не допустити. За коріння трепетно триматись - Край небесний взагалі не помічати. Виключно зiрками милуватись - На землі своїй навічно заблукати. Хто підживлює смутні надії, Той куштує плід розчарування. Хто зростив в собi даремні мрії, Той пізнає внутрішні страждання. Прагнучи всiм володіти, я себе втрачаю. Вірячи у порятунок, я себе вбиваю. Слухаючи інших, я себе не чую. Творячи утопію, я себе руйную. Тлінний час минає Як фрагменти сну. Стоячи, програю, А йдучи, не дійду. I не улетіти Вiд антижиття В цьому антисвітi Серед небуття. І коли вогонь не обпече ні дух, ні плоть, І коли не буде більш духовних нечистот, Розірветься кокон помилкового єства, Звільняючи навічно від порочного клейма. I досi я йду Крізь терни хаосу.
Submitted by BloodShrine — Jul 21, 2026
Wenn das Unbekannte Jemandem bekannt ist, Wenn das Ungerechte Die Gerechtigkeit ist, Wird das Durcheinander Zu einer neuen Ordnung, Und Lügen - zu Wahrheiten Im Reich des falschen Gottes. Rote Fäden des Schicksals Schlingen sich um meinen Hals. Ohne Zweck und ohne Sinn Bin ich da, wo ich bin. Man kommt andersrum Nicht darum herum, Sich mit einer Seele zu beschweren, Obgleich das unnötig wäre. Ein unsichtbares Netz, die unfassbare Kraft, Die das Schicksal besetzt, hat es dahin gebracht, Dass die Verdammten trotz allen Strebens Willenlos wie Gliederpuppen leben. Rote Fäden des Schicksals, Das Ergebnis jedes Falls Wird im fremden Frieden Heimtückisch entschieden. Man bleibt unverändert Nur wenn die Zeit endet. Sonst wird man geistig tot Auch beim Leben ohne Not. Wer leitet meine Hand, Ohne den Weg zu zeigen? Lass mich endlich frei Aus den Teufelkreisen! Als ob man für immer im Gefängnis wäre, Und die letzte Wahrheit ist nicht zu klären. In der Wirklichkeit genauso wie in Träumen Führt kein Weg heraus bei der geistigen Betäubung!
Submitted by BloodShrine — Jul 21, 2026
На Землі є зло єдине: Інстинктів раб - недолюдина. Тут прокляте панує покоління, Знищуючи світ навколо, Позбавлені всякого сумління, Під владою порочного кола. Меншістю стає колишня більшість. А той, хто поширює проказу, Собі відвоювавши рівність, Потім бореться за перевагу. Стерта грань між ворогом та другом. Карма заплямована порочним брудом. І мільйони порожніх оболонок Продають душі за величі корону. Голосним базікам не зрозуміти, Що насправді їм нема чого сказати, Що існують, люблячи ненавидіти, І ненавидячи істинно кохати. Божевільні пишуть заповіт, Що потворність - це нова краса, Що природа - джерело всіх бід, А святого сеча божа є роса. Набрід не виживе без ідолів Та без духовної отрути. Всі коріння мудрості вже вирвані, А здоровий глузд давно забутий. Доленосний голос розбрати віщує, Рівновага всесвіту порушена. Пульс нескінченного хаосу бушує - Скверна ця заволоділа душами.
Submitted by BloodShrine — Jul 21, 2026
Why do I see what I see? Confined in this reality. Its pulse drains my time. Does this really mean to be alive? Every future turns into a past. Is there a purpose if nothing can last? Why do I think? Why do I feel? What if my whole life is unreal? All humans fear to disappear And to lose what they never had. No one to save or to be saved. Absolution won't help the dead. No special role for paltry souls. Afraid to know that there's no fateful twist. It's just a dream within a dream, Inside of which I am doomed to exist. Fallen leaves will never return To the branches where they were born. Hopelessly lost in the countless time rifts Fragments of my past as if I never lived. How does death differ from life? Is it like in a comatose person's mind? Or a pure state of nonexistence, Where the size of universe is a petty distance? Jeder, wer geboren ist, wird am Ende sterben. Dieser Zyklus wurde wohl nicht umsonst entwickelt. Vielleicht sind uns're Leben einfach die Scherben, Die man als ein Teil des Ganzen besichtigt.
Submitted by BloodShrine — Jul 21, 2026
Das Mondlicht im Spiegelbild Zeigt jetzt alles, was hier gilt: Den weltweiten Mechanismus Des geistlosen Konformismus. Manche Bauern haben sich getrennt, Damit man vom Schachbrett nicht abhängt. Wie erwachen schließlich sie ab heute - Als besiegte Opfer oder Läufer? Hat man keine Macht darüber, Sich um eig'nen Geist zu kümmern, Dann gehört er nicht mehr ihm, Sondern den Begierden weiterhin. Wer sich im Irrgarten des Lebens Hoffnungslos verlaufen hat, Wartet vor unsichtbaren Wänden Auf einen göttlichen Rat. Jeder Schritt bringt nur Zweifel. Jeder Atemzug der Zeiten Blendet altersmüde Augen Und entzieht den menschlichen Glauben. Ein dunkler Raum In einem Traum. Das Nichtsein ruft, Wer Wahrheit sucht. Ein Augenblick, Er endet nicht, Wie Ewigkeit In der Vergessenheit. Der Sterbliche träumt von Unsterblichkeit, Ohne eine Absicht zu verfolgen. Der Verlassende vermeidet die Verlassenheit, Statt einem fremden Weg zu folgen. Wo der Blinde gerne von Schönheit erzählt, Und dem Tauben Musik nicht gefällt, Wird von Lasterhaften den Frommen gepredigt, Ohne Geretteten von Rettung geredet. Häufig verkennt der Mensch seine Existenz Unter dem Einfluss einer grauen Eminenz. Ganz leer ist der Blick eines Erleuchteten. Sinnlos wird, was etwas irgendwann bedeutete.
Submitted by BloodShrine — Jul 21, 2026
I have no name and no face, Don't belong to any race. I have nothing to desire, To believe and to admire. I don't speak someone's words. I don't think someone's thoughts. I don't envy someone's fate. I don't follow someone's trail. Both life and death are mere deceptions. I have seen the truth beyond And banished all the misconceptions To dissolve and to be gone. All that exists holds no sanctity. Never trust a mortal wisdom. Nothing left within my hollow entity - In the void I've gained my freedom.
Submitted by BloodShrine — Jul 21, 2026
(<em>Instrumental</em>)
Submitted by BloodShrine — Jul 21, 2026
И в начале был завет - Древности туманной след. Не было ни льда, ни огня, Ни света, ни ночи, ни дня. Но, дар свыше вкусив, И на путь прозрения ступив, Руки адептов погасили Пламя, что Кимера хранили. Спящему снится забвение, И огни Шакарравы горят. Скверна кимерийского наследия Разум отравляет, словно яд. А просветлённые потомки Умратмы Прокляты своим совершенством. Но Атавус кличет обратно - К истокам гармонии вселенской. A va u [z]u a la u vu, Avi vala u[z]i [z]ava. U vi va ta a ma u tu, Ami mava uti ta[z]a. I üi Iüa[s]imi iüa[s]a. I [s]i I[s]ami[u]i i[s]ama. I mi Imaüi[s]i imaüa. [S]inaüi [e]uqu[r]a! Avali valima u[z]uvata, U[z]avi [z]uvata avalima. Alami lamiva uvuta[z]a, Uvita vuta[z]a alamiva! Umrath'ma! Shaqarrava!
Submitted by BloodShrine — Jul 21, 2026